У Кропивницькому реконструюють каналізаційні очисні споруди, у річки скидатимуть «безфосфатну» воду (ФОТО)

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» отримало дозвіл на початок будівельних робіт з реконструкції каналізаційних очисних споруд міста Кропивницького. про це з посиланням на пресслужбу підприємства повідомляє mandarin-news.

Спочатку реконструюють первинні відстійники, дефосфататор (на ньому відбувається початкова стадія очищення стоків від фосфатів), аеротенк. Також збудують нову будівлю для трансформаторної підстанції, повітродувки, мулової насосної станції і реагентного господарства для остаточного прибирання фосфатів.

Як очищуються стоки?

Всі стічні води з міста Кропивницького надходять на приймальні камери очисних споруд. Тут нечистоти з тринадцяти вводів каналізаційних насосних станцій змішуються. Далі – потрапляють в грабельне відділення, де через спеціальні решітки відбувається очищення від крупних фракцій та суспензій. Після цього за допомогою піску стоки очищуються більш ретельно, а остання стадія механічної очистки – це первинні відстійники. Потім відбувається біологічна очистка. Для цього існують аеротенки і вторинні відстійники.

Суть біологічної очистки – це використання мулу та його мікроорганізмів. Вони у поєднанні кисню і стоків перероблюють їх природнім шляхом і на виході вже отримується чиста вода. Мул завезли сюди спеціально, він примножує себе самостійно. Технолог постійно контролює кількість кисню, від якого залежить швидкість розмноження мулу, та інші показники. Часто після скиду стоків (особливо з підприємств, які часто перевищують допустимий рівень забруднення) мул частково гине. Тоді доводиться його замінювати. Поки відбувається заміна, скид в річку Інгул відбувається з понаднормативними показниками гранично допустимої концентрації.

Далі стоки потрапляють в зону денітрифікації і в аеробну зону. Спочатку вони переміщуються в спеціальних ємностях без кисню і очищуються від нітратів, нітритів та аміаку. А в аеробній зоні стоки знову збагачуються киснем. Після цього у вторинних відстійниках відбувається видалення мулу. Чиста вода йде на скид, а мул повертається на дефосфататор для повторного використання. Надлишковий мул, якщо він є, відправляється у спеціальні камери.

Середній об’єм нечистот, на який розрахована робота очисних споруд, – 33 тисячі метрів кубічних на добу.

Чим важливі очисні споруди?

Вся каналізація в Україні була побудована в 70-80х роках минулого століття. Вона вже давно застаріла як технологічно, так і фізично. До того ж, норми до скидів стали більш жорсткими. Оскільки ОКВП «Дніпро-Кіровоград» бере воду з відкритого джерела (річки Дніпро), то й скидати всі водоканали повинні також чисту воду. Від цього залежить якість питної води. Тому реконструкція очисних споруд була однією з першочергових завдань підприємства під час отримання кредиту Світового банку.

Яка мета реконструкції?

Реконструкція очисних споруд покликана, в першу чергу, здолати головну екологічну проблему України – забруднення водойм фосфатами. Цьому сприяють і використання пральних порошків, і зменшення об’ємів споживання води, і недбайливе ставлення до рівня забруднення стоків на деяких підприємствах. У багатьох країнах Європи пральні порошки з фосфатами давно заборонені на державному рівні. На нових очисних спорудах процес дефосфатації повинен привести рівень фосфатів до гранично допустимої концентрації, тобто, до норми. Але й кожен споживач повинен свідомо підійти до водоспоживання та відмовитися від використання агресивних миючих засобів, пральних порошків з фосфатами та інших забруднювачів.

Коли нові очисні споруди запустять в роботу?

На цей об’єкт проектом передбачено фінансування у 8,5 мільйона доларів. Завершити першу чергу будівництва та запуск планують у жовтні-листопаді цього року, а другу чергу – в 2021. В рамках реалізації проектів, які фінансував Світовий банк, за ходом будівництва спостерігає постійний незалежний консультант Майкл Молнар. Він надає фахівцям поради з огляду на європейський досвід, слідкує за освоєнням коштів, доцільністю їхнього використання та якістю робіт.

Подібну реконструкцію своїх очисних споруд за кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку провели в Івано-Франківську та Кременчуці, але за фактом повної реновації потребують очисні споруди на всіх водоканалах країни. Чим більш очищені стоки потраплятимуть в річки, тим вищою буде їхня здатність до самоочищення. Відповідно, це – значні кроки до підвищення якості води в річках та збереження водної екосистеми України.