- Ви тут:
- Мандарин News
- Суспільство
- «Соломкарів на Кіровоградині небагато», - Світлана Піскова
Нині Світлана Піскова – знаний на Кіровоградщині майстер соломкарства, член Національної спілки народних майстрів України. Із сяючої житньої, вівсяної та льняної соломи й кукурузного листя виготовляє різні аксесуари, речі та предмети побуту. Підготувати матеріал для плетіння їй допомагає чоловік Сергій – повідомляє mandarin-news.
Кожного року ми з ним засіваємо у дворі пару соток жита, інколи вівса чи льону, – говорить Світлана. – Воно жнеться під час цвіту, у травні-червні. Ще коли зелене й пахуче. Збираємо у снопи і просушуємо. На сонці солома вибілюється. Має в собі енергію чотирьох стихій. Росте на землі, овіяна вітром, полита дощем, осяяна сонцем. Це дар Божий людям. Якщо жати її пізніше червня, стає тверда і ламка, з нею тоді важко працювати. Раніше зернові стебла використовали для вжитку. Соломою стелили долівку, годували худобу, робили лампачі і облицьовували житло, застосовували у медицині. Але тепер її застосовують значно рідше.
Ми ж вирощуємо рослини не для збору зерна, а для гарного стебла, яке висушуємо і розрізаємо на відрізки. У плетінні використовую три верхніх частини стебла. Перед самим плетінням солому замочую в окропі на 10-15 хв.. Потім ріжу і плету, зв’язую та зшиваю нитками. Мокра солома дуже гнучка. Вона у руках немов пластилін.
Працюючи з соломою не одне десятиліття, Світлана Піскова виготовила чимало побутових речей та сувенірів. Точно сказати скільки й сама не може. Вироби роз’їхалися по Україні та світу. Дуже популярні серед іноземців.
Чотири роки тому Світлана відкрила вдома унікальну майстерню. Під неї виділила дві кімнати, одна з них – світлиця. Там проводить свої майстер-класи. Безкоштовно навчає дітей і дорослих. Гуртом виготовляють як мініатюрні сувеніри, так і предмети у людський зріст.
Соломкарів на Кіровоградщині небагато, - продовжує майстриня - Цей вид творчості найбільш популярний на Волині та Житомирщині. Тому я залюбки ділюся своїм досвідом із охочими. Знаю 120 видів плетінок. Техніки на перший погляд прості, але досить специфічні. Потрібно мати неабияке терпіння та фантазію, й бажання зробити щось цікаве. Нею оволоділи обидві мої доньки – Олена та Анна, і 8-річна онука Аріна. Хоч дівчинка ще маленька, але так гарно плете із соломки. Їй під силу зробити будь-яку річ. Вона вміє всіх подивувати.