Проблематика зливних каналізацій у Кропивницькому: від минулого до сьогодення

Після кожної зливи Кропивницький «плаває» у воді. Найбільше страждає центральна частина міста. Причина досить банальна - 15 років фактично не проводився ремонт зливної каналізації, а пріоритет надавався асфальтуванню доріг і тротуарів (але якщо подумати логічно, то постійні «стихійні ріки» як раз і руйнують дорожнє покриття).

Підвальне приміщення, розташоване під сквером “Центральний” у Кропивницькому, постійно залите водою. Причину затоплення майже ніхто не вивчав.

Що сприяє цьому – таємниці творіння людських рук чи загадки навколишньої природи? З одного боку в тому підвалі раніше ( в добу Російської імперії) зберігали лід, але велика кількість вологи в підвалі ніяким чином не стосується того. Ймовірно, ті води мають грунтове походження.

Думка експерта:

У 2015 році цю проблему у своїй статті висвітлив журналіст Юрій Лисниченко:

«Із 1974 року в місті було розпочато реалізацію проекту вирівнювання річища Інгулу, бетонування в центральній частині міста його берегів і підняття рівня ріки, задля чого почали будівництво гідротехнічної споруди біля мосту на вулиці Михайлівській (раніше — Кірова). Однак не довели усієї справи до кінця. Через нездоланність бетонних перепон, джерела й підземні води, які століттями живили річку, почали «живити» підвали будинків і перетворювати ґрунт у місцях природного (а тепер засипаного землею) річища на постійно зволожену поверхню. Дощові води, а також вода після танення снігу, не потрапляючи до Інгулу (водозливній системі, виведеній в нього, заважає функціонувати штучно підвищений рівень води), також знайшли собі іншу «розвагу» — підтоплюють центральну частину Кіровограда: від Ковалівки до Кущівки та від ріки до вулиці Гоголя».

Історична довідка

 У межах Кропивницького Інгул нині розтягнувся до десяти кілометрів ( за довідниками загальна довжина річки – 354 кілометри, площа басейну – 9890 кубічних кілометрів). В межах міста Інгул має кілька притоків: праві – Грузька, Сугоклія; ліва – Біянка, що є нині на поверхні. Крім тих є ще кілька схованих в жерла труб – Мотузянка, Чечора, Злодійка, Мамайка та ще три- чотири притоки назви яких загубилися в минулому. Згадані річки на перший погляд невеличкі, але вони суттєво впливають на водний баланс і ресурс води міста, їхні води зберігають багато нерозгаданих таємниць, що помітно відбивається на житті міста.

Після повені у березні 1841 року, коли у воді загинуло 20 чоловік, було знищено житло на двох кварталах, затоплено базар та передмістя «Ковалівку»  і «Кущівку»(на той час це й справді було передмістя), саме тому, вередливий Інгул вирішили приборкати. Тобто вирівняти його дуже звивисте русло, щоб скресла крига і сніг не накопичувався у заплавах ( приклад – Козачий острів). Про це зараз відомо не всім. Частина русла річки Інгул у межах міста пролягала не там, де нині.

 У районі сучасного мосту через Інгул на вулиці Жовтневої Революції (Ковалівка) річка різко повертала на схід, текла в районі сучасного проспекту Винниченка через площу Б. Хмельницького, а далі, знову таки різко вздовж вулиці Карла Маркса спускалася вниз. Саме на цьому відрізку виникали снігово-крижані затори і води Інгулу заливали центр і Ковалівку. Тому русло вирівняли, для надійності зробили відведення, і в результаті виник острів, який сьогодні називають сквером Пушкіна, що в народі нещодавно стали звати Козацьким, а вулицю біля нього – Острівською, невідомо ким і коли “перехрещену” на вулицю невідомо якого Островського. Слід зазначити, що змінили русло і біля Кущівки, де знаходиться вулиця Свердлова, що нижче Пивовареного заводу.

 Особливо слід згадати Ковалівку, бо й там звивалося її русло. На місті сучасного ринку «Босфор»,  ще років тридцять  п’ять тому росли очерети, що вказувало на загорнуте колись русло, а коли зносили історичну одноповерхову Ковалівку і новим будівництвом порушили грунт, то джерела старого русла Інгулу утворили нове природне озеро.

В 1970-80-х роках, здійснюючи грандіозний задум по відмиванню коштів, а вірніше їх зникненню, до міста протягнули найбільшій в Європі водогін Дніпро-Кіровоград. Ідеологічно це виглядало ніби для подальшого розвитку промисловості міста. Але її ніхто «нікуди не розвив», і тим часом для вжитку дорогої і далекої річкової води з ржавих труб з очисткою в Світловодську, Олександрії, Знам’янці та Кіровограді, в місті і навколо нього наглухо забили десятки артезіанських свердловин, що поїли місто не одну сотню років. Але ж рано чи пізно і ця вода побажає знайти «новий шлях»… Прорвати може в будь-якому несподіваному місці, навіть шахти під містом та на околицях.

Сьогодення:

Навесні мешканці Кущівки та Лелеківки зі стурбованістю та острахом оглядають снігові кучугури, коли починає пригрівати сонце. Нічого не можуть вдіяти спеціалісти, щоб зупинити вихід на поверхню підземних вод на площі Богдана Хмельницького та інших місцях. Ну а тимчасові бетонні та щебеневі пробки, все рівно, колись вода обійде й створить нові провалля, які поглинуть все що буде поруч і не міцно стоятиме.

Проблему «підземної річки» ніхто до цього часу і не вирішив. На сайті міської ради, наявний лише один проект рішення Кіровоградської міської ради «Про затвердження Програми природоохоронних заходів місцевого значення на 2017 рік», в якому порушені питання:

«Для поліпшення стану довкілля за рахунок коштів фонду протягом 2016 року були виконані наступні природоохоронні заходи, а саме:

заходи з охорони і раціонального використання водних ресурсів:

- обстеження та паспортизація гідротехнічних споруд та водойм -проведено інвентаризацію водних об’єктів і їх гідротехнічних споруд на території міста Кропивницького;

- комплекс заходів щодо підтримання належного санітарного стану русел річок на території міста - виконано роботи з підтримання належного санітарного стану шляхом видалення порослі, очерету та трави уздовж русла річки Інгул, від мосту по вулиці Київській до мосту по вулиці Михайлівській;

- упорядкування джерел - виконано комплекс робіт по упорядкуванню джерела в районі вулиці Бєляєва м. Кропивницького на струмку Озерний;

- очищення русел річок від дерев – виконано роботи по видаленню дерев, які зростають або повалені у руслі, створюють недостатню пропускну здатність річки, що спричиняє можливе підтоплення під час повеней,дощових паводків та замулення русел, що порушує природний режим  вздовж річки Інгул в районі мосту по вулиці Київській, також виконано видалення самосійних та порослевих дерев вздовж річки Інгул (від мосту по вулиці Київській до мосту по вулиці Вокзальній) відповідно до актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню

Отже, якщо всі ці роботи виконано, а особливо упорядкування джерел, то чому, як тільки в місті злива,  дощова вода наповнює міські підвали?