В громаді на Кіровоградщині люди на колінах зустріли загиблого Героя

Новоархангельська громада попрощалась із загиблим Героєм Ярошенком Сергієм Миколайовичем. Про це повідомляє mandarin-news з посиланням на Новоархангельську селищну раду.

Живий коридор, який утворили односельці, простягнувся на довгі кілометри від початку селища до хати, де проживає матір загиблого. Люди зустрічали катафалк із тілом полеглого, ставши на коліна та устеливши шлях живими квітами.

На в’їзді траурного кортежу до Новоархангельська настоятель Свято-Володимирівського храму (смт Новоархангельськ) митрофорний протоієрей Ілля Сович і настоятель Свято-Миколаївського храму (с. Торговиця) протоієрей Василій Палюга за церковними канонами прочитали Євангеліє. Святі отці відспівали покійного у дворі хати його матері.

Тут також було дуже людно. Рідні, друзі, знайомі, сусіди, особовий склад третього відділу Голованівського ТРЦК, на чолі з підполковником Андрієм Григоровичем Іващенком, небайдужі співвітчизники прийшли, щоб розділити біль непоправної втрати з мамою Сергія Миколайовича — Юлією Федорівною, дружиною Альоною, молодшим братом Олегом, дітьми Сергієм, Ярославом і Ангеліною та усіма близькими загиблого захисника.

Ховали Героя на центральному кладовищі селища.

Народився Сергій Миколайович 30 серпня 1974 року. Закінчив Новоархангельську середню школу. Маючи вроджений потяг до сільськогосподарської техніки та любов до землі, навчався в ПТУ №30 села Торговиця, за спеціальністю «механізатор». Після закінчення навчання працював у КСП «Лан». У колективі його любили, поважали за працездатність, бережливе ставлення до техніки, за товариське ставлення до колег і всіх оточуючих.

Вісім останніх років Ярошенко С.М. проживав і трудився в селищі Добровеличківка. Як і всі українці будував плани на майбутнє. Та чорне крило російської агресії перекреслило все, про що мріялося. Сергій Миколайович був призваний до лав Збройних Сил України по мобілізації. Не вагаючись взяв до рук зброю і пішов захищати суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.  Він служив в одному з стрілецьких батальйонів, мав звання старший стрілець. Відзначався хоробрістю та відвагою. Загинув 31 серпня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петрівка Дніпропетровської області.

Слова жалоби висловили також начальник третього відділу Голованівського ТРЦК підполковник Андрій Григорович Іващенко, отець Ілля Сович і побратим полеглого Михайло Борисович Іванов, з яким він, починаючи з 28 лютого, пройшов такі гарячі точки, як Тошковка, Вовчеяровка, Лисичанськ, Бахмут Донецької області, та Сєвєродонецьк, Метелкіно і Воронове Луганської області.