«Школа пацієнта»: допомагає не боятися ВІЛ кропивничанам

«Ми переймаємося, вболіваємо, допомагаємо людям, які дізнаються про ВІЛ-позитивний статус. Ми прагнемо, щоб вони вчасно приймали АРТ-терапію, знали про свої права та відповідальність. Кожен з нас може зупинити епідемію ВІЛ в Україні» - такими словами ми розпочали інтерв’ю із соціальним працівником проекту «100% життя та якісних послуг на Кіровоградщині» КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД» Наталією Саленко.

Наталія працює у сфері ВІЛ-послуг. Торік вона вела догляд та підтримку ВІЛ-позитивних осіб, а ще працювала у напрямку «Школа пацієнтів», яка тільки набирала «популярності» серед ВІЛ-позитивних.

- Сьогодні «Школа пацієнта» доводить свою необхідність та ефективність. До неї входять нововиявлені або ж ті люди, які знають про свій статус давно, але не приймали АРТ-терапію. Медичний працівник КЗ «Кіровоградського обласного центру боротьби та профілактики ВІЛ/СНІДу» заповнює талон перенаправлення від лікаря до соціального працівника. Передає нам, а потім ми його ведемо. Це відбувається за згодою пацієнта. Ми підписуємо інформаційну угоду про надання консультаційних занять і ведемо з клієнтами просвітницьку роботу. Ми зустрічаємося із клієнтами з інтервалом від двох до чотирьох тижнів. Кожна сесія має своє направлення, - розповідає Наталя.

Учню потрібно завершити одинадцять класів, щоб отримати атестат, а ВІЛ-позитивній особі пройти шість сесій-консультацій, щоб знати все про ВІЛ та навчитися не боятися своєї хвороби.

- На першій сесії ми розповідаємо, що таке ВІЛ, як з ним жити, кажемо, що це не смертельна хвороба, пояснюємо, як ВІЛ впливає на організм. Друга сесія розрахована на те, що ВІЛ-позитивну людину ставлять на АРТ-лікування, важливість формування прихильності та лікуванням. Третя  – це турбота про власне здоров’я. Розповідаємо про необхідність проходження загально-клінічних обстежень. Четверта сесія присвячена репродуктивному здоров’ю. Якщо у нас молоді люди – ми розповідаємо про те, що можна народжувати здорових дітей, не бояться створювати сім’ї. П’ята сесія – це активна диспансеризація. Це формування стійкої мотивації. Якщо людина вела не правильний спосіб життя – мотивуємо позбавитися шкідливих звичок, - розповідає Наталя, додаючи, що опісля тривають консультації у формі телефонних дзвінків: -  І далі шоста сесія, завершальна. Ми розповідаємо, що не можна залишати лікування, що це пожиттєво.

Соціальні працівники працюють у цьому напрямку в трьох районах - Долинському, Новоукраїнському, Олександрійському та чотири у Кропивницькому. ВІЛ-позитивна особа проходить навчання у «Школі пацієнта» приблизно півроку, після чого звертається за консультаціями до соціальних працівників за необхідністю.

Наталя розповідає, що участь у «Школі пацієнта» допомагає ВІЛ-позитивному жити, планувати, мріяти, втілювати бажання, розуміти свою важливість та не боятися робити виважені кроки.

- Одна моя клієнтка через свій ВІЛ-позитивний статус боялася жити далі. До цього вона була активна, їздила на роботу за кордон. А коли дізналася про свій статус – вирішила, що життя закінчилося, що відтепер вона прив’язана до одного міста. Я їй пояснила, що ВІЛ - не смертельна хвороба, що можна брати препарати на 2-3 місяці і їхати у подорож. А потім можна раз у три місяці приїхати, отримати препарати і далі подорожувати, - підсумовує Наталя.

Цього року на Кіровоградщині до інтервенції «Школа пацієнта» планується залучити 700 клієнтів.

 Довідково: Кіровоградське обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» реалізує проект «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» за підтримки Глобального фонду.