Кропивницький виш віднесли до високого ступеня ризику

Центральноукраїнський національний технічний університет увійшов до переліку вишів з високим ступенем ризику. Він посів 10 сходинку та отримав 60 балів. Відповідний перелік опублікували на сайті ОСВІТА. UA

Усього 74 українські заклади вищої освіти включено до зони високого ступеня ризику від провадження діяльності у сфері вищої освіти.

Розподіл закладів вищої освіти за ступенями ризику здійснюється Державною службою якості освіти на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів від 21 листопада 2018 р. №982 та має на меті забезпечити оптимальний перерозподіл уваги Державної служби якості освіти з менш ризикових суб’єктів на більш ризикові.

Загалом, оцінка ступеню ризику університету здійснюється за декількома критеріями — чисельністю здобувачів освіти за останні три роки, кількістю науково-педагогічних працівників, станом оприлюднення на сайті визначених законодавством документів та інформації, кількістю порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти.

Окрім того, враховується наявність відокремлених структурних підрозділів, наявність іноземних студентів та частка неакредитованих спеціальностей і освітніх програм.

У разі виникнення негативної динаміки діяльності закладу відбувається зміна його ступеня ризику у сфері (наприклад, з незначного на середній або навіть високий), що призводить до скорочення періодичності проведення планових перевірок у такому закладі.

Віднесення закладу вищої освіти до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями.

Оцінка ступеню ризику закладу вищої освіти безпосередньо впливає на періодичність планових перевірок, що здійснює Державна служба якості освіти. Університети з високим ступенем ризику перевіряються один раз на два роки, середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки, незначним ступенем — не частіше одного разу на п’ять років.

У Державній службі якості освіти наголошують, що планові перевірки вишів проводяться виключно за умови наявності вагомих приводів, які чітко визначені напрацьованими ризикоорієнтованими критеріями.

«Тобто перевірки здійснюються лише тоді, коли заклад вищої освіти дає для цього об’єктивні підстави. Це дає змогу, як не допустити тиск на законослухняні заклади вищої освіти, так і забезпечити захист держави від неправомірних видатків», - зазначають у службі.

Зокрема, підставами для внесення закладу вищої освіти до плану перевірок можуть бути суттєве зменшення кількості здобувачів вищої освіти впродовж трьох навчальних років, відсутність ознак надання закладом освітніх послуг, ігнорування закладом вимог законодавства щодо оприлюднення необхідної інформації про свою діяльність на офіційному вебсайті, а також системні порушення, встановлені у ході попередніх перевірок тощо.

«Формування та оприлюднення відкритих рейтингів закладів вищої освіти за ступенями ризику дає змогу ЗВО звернути увагу на фактори, які збільшують ризик при провадженні освітньої діяльності, провести «роботу над помилками» та уникнути в подальшому як зростання кількості балів за критеріями, так і оперативно усунути частину порушень, які могли би бути встановлені під час перевірок», - наголошують у Державній службі якості освіти.

Загалом, Держслужбою оцінені 307 закладів вищої освіти України. З яких 74 (24%) віднесено до високого ступеня ризику, 213 (69%) – середнього, 20 (7%) – незначного ступеня ризику. Зазначений перелік використовуватиметься для визначення періодичності здійснення у 2021 році планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти України.