Фінансовий омбудсмен захищатиме скривджених банками людей

70 відсотків Українців не мають заощаджень у фінансових установах, 37 відсотків взагалі не користуються банківськими послугами будь - якого роду - це результати моніторингу проведеного в рамках проекту USAID «Транформація фінансового сектору», який було оприлюднено під час засідання Прес- клубу в Одесі.                                      Низький рівень довіри до фінансових установ – банків, кредитних спілок, страхових компанії, в Україні виник не сьогодні. Це наслідок системних «провалів», що неодноразово призводили до суттєвих втрат особистих заощаджень, переплат по кредитам та іншого роду негараздів в результаті яких клієнти втрачали більше, ніж отримували від цих стосунків. Нажаль, ситуація суттєво не змінюється і нині. Перевірка фінансових установ «таємними покупцям», що проводилась в рамках проекту USAID «Транформація фінансового сектору», виявила, що Закон «Про споживче кредитування» ігнорується багатьма фінансовими установами.

ХТО винен?                                                                                                                                                                                                                                                                                           Причина, не у поганому Законі, а у відсутності відповідальності і покарання за його порушенні. Наразі, в Україні жодна з фінансових установ не контролює ринкову поведінку фінансових установ і не карає.Так, попри заборону реклами безпроцентних кредитів кожен десятий проспект повідомляє споживачу про кредит під нульовий процент або близький до нього. Крім того, дослідження виявило, що у документах , які надаються споживачам кредитів не зазначається реальна річна процентна ставка. Пресловуті «*» маленьким шрифтом і досі – невід’ємна частка стандартних банківських угод, скриті комісії, касові збори і як наслідок, при обіцяних низьких відсотках за кредит споживачі сплачують 200 або і більше відсотків річних. Ще гірша ситуації у різного роду кредитних спілках, які на кожному кроці пропонують взяти готівку на термінові потреби. Про систему прозорого страхування і безпроблемних виплат ми поки що теж тільки чуємо у рекламі. «Перевірити на собі» більшість не ризикує, але … Проблема недовіри до банків – це не особиста проблема кожного. Фінансові установи складова економіки держави, без якої неможливий розвиток.

ЩО робити?                                                                                                                                                                                                                                                                                    Наразі, за ініціативи Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» планується створити систему захисту прав споживачів фінансових послуг. Спочатку Парламентом було успішно прийнято Закон «Про споживче кредитування» (набрав чинності 10.06.2017). На черзі, ще два законопроекти, які мають кардинально змінити ситуацію на користь людей. «Закон «Про споживче кредитування» встановив зобов'язання фінансових установ щодо чесної поведінки при рекламі, розкритті інформації про умови кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та виборі страхових компаній. Однак, цей Закон не передбачав санкцій за його порушення», - пояснює Тетяна Бурак, радник з питань захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

«Серед причин існування недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень. Наприклад, права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Іншою причиною є те, що і самі фінансові установи дуже повільно змінюють свої практики обслуговування клієнтів. Не всі привели їх у повну відповідність до вимог Закону», - коментує ситуацію керівник юридичного напряму Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко.

Законопроект 2456-д вирішує цю проблему: законопроектом пропонується надати регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування (перевірки, порушення справ, штрафи та інше) за порушення Закону та прав споживачів.

«Поки законопроект 2456-д не буде схвалений регулятори не зможуть ефективно контролювати виконання фінансовими установами Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства у сфері захисту споживачів фінансових послуг. Ми бачимо, що на практиці фінансові установи демонструють низький «добровільний» рівень дотримання норм Закону. Для того, щоб захистити українців, регулятори фінансового сектору мають отримати дієвий інструментарій для забезпечення «примусового» виконання законів. Від нових правил гри на ринку споживчого кредитування виграють обидві сторони - як споживачі, так і кредитодавці», - впевнений Руслан Сидорович, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Окрім нових повноважень для регуляторів фінансового ринку в Україні пропонується запровадити абсолютно нові механізми вирішення спорів, які виникають між громадянами та фінансовими установами. Дієвим інструментом розв'язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг і фінансовими установами має стати вирішення спорів через установу фінансового омбудсмена її створення передбачено законопроектом 8055.

Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною в 60-70% випадків). У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде приймати скарги громадян, розглядати спір і приймати відповідне незалежне справедливе рішення. Звертатись до фінансового омбудсмена зможуть виключно фізичні особи, але жоден споживач не буде обмежений у конституційному праві звернутися до суду на будь-якому з етапів вирішення спору. Передбачається, що рішення омбудсмена будуть прийматися неупереджено, компетентно та досить швидко - в строк до 60 днів. Для порівняння українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки.

Коли ми говоримо про створення інституту фінансового омбудсмена, то я би хотіла провести певну паралель зі створенням антикорупційного суду. Фактично ми створюємо нову службу, яка буде працювати ефективніше, ніж наша існуюча судова система. У українців збережеться право звертатися до суду, але вони отримають альтернативний інструмент для захисту своїх прав. Наша судова система реформується, але процес реформування може відбуватись до 5 років. А нам потрібно захистити українського споживача вже сьогодні, і саме фінансовий омбудсмен має виконати цю функцію - функцію неупередженого розгляду спорів між громадянами та фінансовими установами», - підкреслює Тетяна Бурак, радник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

У законопроекті 8055 закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним. Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція, як фінансовий омбудсмен, буде користуватися довірою громадян. Інститут фінансового омбудсмена та механізм позасудового вирішення спорів - не український винахід. Він успішно працює у більшості країн ЄС. Тому законопроект 8055 - це спроба побудувати і в Україні нову, чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку.